Організація роботи з молодими педагогами
Нова ситуація в суспільстві диктує нові соціальні завдання, зокрема освітні. Нагальна потреба сьогодення – формування таких молодих педагогів, які були б не лише компетентними фахівцями, а й прибічниками впровадження інноваційних систем, оволодіння новітніми інноваційними технологіями, професіоналами, готовими до постійного фахового вдосконалення.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти були й залишаються демократичними закладами: навчають всіх бажаючих, хто до них приходить. Проте вони стали більш самостійними, а це означає, що вони стали ще й більш соціально відповідальними.
Надаючи освітні послуги, і наш ДПТНЗ “Красилівський професійний ліцей” існує, перш за все для учнів, має своє обличчя, свою поведінку, свою манеру реагування на зовнішні «подразники», неповторну індивідуальність, можливості, здібності, уміння, компетентність, утверджує у Хмельницькій області свою конкурентоспроможність.
Державний професійно-технічний навчальний заклад “Красилівський професійний ліцей” розвивається за своїми особливими, притаманними тільки для нього внутрішніми закономірностями, які обов’язково треба враховувати у процесі ефективного управління навчальним закладом і полягає в діяльності з координації роботи людей – членів колективу, яка забезпечує ефективне й продуктивне досягнення ними цілей і виконання поставлених завдань.
Зорієнтувати молодого педагога в навчально-виховному процесі, надати практичну допомогу в його оволодінні основами, допомогти у соціально-педагогічній адаптації до обраної професії – головна мета “Школи молодого педагога”, роботою якої я займаюсь. У прямому контакті із педагогічним процесом, молодий педагог має можливість практично ознайомлюватися зі своєю професією, набувати потрібних умінь і навичок у справі навчання й виховання учнів.
У системі безперервної освіти педагога етап професійного становлення педагога-початківця посідає важливе місце й охоплює відносно великий часовий відрізок. Для якісного забезпечення процесу становлення молодого педагога нашим методичним кабінетом розроблено єдину програму, в якій передбачено такі напрями діяльності:
- поглиблення психолого-педагогічних знань, вивчення директивних документів, нормативних та інструктивно-методичних матеріалів Міністерства освіти і науки України;
- поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів, які викладає молодий педагог;
- ознайомлення з підходами до виховного процесу в ДПТНЗ “Красилівський професійний ліцей”, до формування всебічно розвиненої особистості на основі традицій національного виховання та особистісно зорієнтованої концепції освіти.
Для викладачів та майстрів виробничого навчання, які мають стаж педагогічної діяльності до 3-х років у ліцеї працює школа молодого педагога, а також наставництво.
Зміст роботи цієї школи визначається тими проблемами та типовими труднощами, які виникають у молодих спеціалістів. План роботи такої школи складається з питань теоретичного та практичного характеру.
Система професійної підготовки інженерно-педагогічних кадрів — це цілісний процес, у структурі якого особливе місце займає післявузівська діяльність молодого педагога.
На першому етапі адаптації відбувається знайомство молодого педагога з вимогами до професії, його включення у самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи із вимогами закладу освіти.
Другий етап пов’язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності і початком формування майстерності молодого спеціаліста.
Третій етап визначається як етап високої адаптованості і є результатом ефективної діяльності молодого педагога на попередньому етапі. Для цього етапу характерним є високий рівень самостійності початківця, його творчий підхід до навчальної діяльності.
Практика доводить, що процес адаптації молодих педагогів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку він одержує від адміністрації навчального закладу, досвідчених колег по роботі. Випускники педагогічних навчальних закладів здебільшого мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, веденні документації, роботі з батьками. Левову частину творчої енергії, досвіду, сміливості у пошуках відомі педагоги здобувають саме у перші роки своєї педагогічної діяльності. Занедбувати ці роки не можна: ми прогайнуємо можливості для творчого зростання педагога. Подаю орієнтовну схему роботи з молодими педагогами у нашому навчальному закладі:
1. Ознайомлення педагога-початківця з правилами внутрішнього розпорядку навчального закладу, з основними правами і обов’язками педагога, оплатою праці.
2. Вступна бесіда (визначаються основні нахили, здібності, потенційні можливості молодого педагога). Закріплення за ним наставника.
3. Надання допомоги молодому педагогові у плануванні його роботи (ознайомлення з навчальним програмами, вимогами до складання календарних та поурочних планів, до ведення зошитів, щоденників, класних журналів, звітності).
4. Ознайомлення педагога-початківця з організацією виховної роботи у закладі.
5. Включення його до роботи школи молодого педагога.
6. Проведення методичною комісією кухарської справи роботи щодо вдосконалення професійної майстерності молодих педагогів.
7. Складання розкладу для взаємного відвідування уроків педагогом-стажистом і його наставником.
8. Проведення діагностування молодого педагога.
9. Включення молодого педагога у роботу майстер-класів, творчих груп тощо.
10. Організація самоосвіти молодого педагога.
11. Ознайомлення молодого педагога з перспективним педагогічним досвідом Складання пам’яток на допомогу педагогові-початківцю.
12. Організація та здійснення внутрішньоліцейного контролю за роботою молодих педагогів: проведення фронтального, перевірка рівня навчальних досягнень, вихованості, розвитку учнів.
У бесіді з молодими педагогами з’ясовуємо їхні нахили, бажання, інтереси. Намагаємося вже з цієї бесіди зробити висновок, яка допомога потрібна кожному педагогу-початківцю, як найраціональніше використати їхні можливості.
Нерідко буває так, що на педагога, який тільки-но почав свою трудову діяльність, покладається безліч постійних і тимчасових доручень (класне керівництво, керівництво гуртками, участь у художній самодіяльності, проведення екскурсій тощо). Добросовісний педагог, намагаючись виконати все якнайкраще, але не маючи досвіду, не відчуваючи підтримки старших колег, часто не може впоратися з жодним дорученням і зневіряється у власних силах. Тому у ліцеї і працює система наставництва. Свою роботу, як педагога-наставника сприймаю, як одне з найважливіших доручень. Адже ми маємо використати всі можливості для їхнього морального і матеріального стимулювання, питання про їхню роботу періодично виносимо на засідання педагогічної ради.
У нашому навчальному закладі наставник знайомить початківця з обладнанням методичного кабінету, матеріалами бібліотеки тощо, дає стислу характеристику груп, у яких йому доведеться працювати. Наступний етап — складання індивідуального плану роботи молодого педагога (стажиста) з урахуванням його потреб і можливостей.
У своїй роботі з молодими педагогами я, як наставник, використовую різноманітні форми роботи.
Зміст і форми роботи:
- Складання індивідуального плану роботи молодого педагога з урахуванням його потреб і можливостей.
- Взаємовідвідування уроків і позанавчальних заходів з їх подальшим обговоренням (семінар педагога-наставника Маланчак Л.І.: “Розвиток творчих здібностей учнів на уроках спецтехнології кухарської справи”).
- Спільні відвідування уроків досвідчених колег і їх ретельний аналіз (відкритий урок викладача фізики Склонної О.Ф. “Закон інерції – І закон Ньютона”).
- Випереджувальне відвідування початківцем уроків, що проводяться наставником.
- Спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків.
- Допомога молодому педагогові в розробці уроків, позанавчальних заходів.
- Надання молодому педагогові рекомендацій.
- Ознайомлення молодого педагога з науково-методичною літературою.
- Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших педагогів.
- Допомога в роботі з важковиховуваними учнями.
- Залучення молодого педагога до методичної роботи (методичні посиденьки викладача-наставника Маланчак Л.І.:“Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках теоретичного та виробничого навчання”).
У перші два-три тижні уроки молодого педагога у ліцеї відвідують лише колеги та наставник, так як дружні зауваження колег сприймаються ним значно лояльніше.
Останнім часом набуває поширення інша форма керівництва роботою молодих педагогів — участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Справа у тому, що в системі наставництва не використовується важлива для успіху стажування умова – добровільне бажання того, хто навчається переймати досвід роботи свого наставника.
Навчання у майстер-класі ґрунтується на передачі педагогом власного досвіду. Педагог, який проводить заняття у майстер-класі, повинен уміти не тільки узагальнювати власний педагогічний досвід, але й передавати його іншим. Для майстер-класу розробляємо тематику занять, на яких використовуються такі загальновизнані методи, як відкриті уроки наставника, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами тощо. Для більшої наочності лекції та консультування поєднуємо з прямим показом методів роботи.
Набуває також популярності використання у навчанні педагогів відеозаписів навчально-виховних заходів. За допомогою відеозаписів навчаємо молодих педагогів майстерності педагогічної техніки, педагогічного спілкування та ін.
Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого педагога є цілеспрямована і систематична робота із самоосвіти. Самоосвіта педагога має істотне значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування умінь професійної педагогічної діяльності. Варто виділити декілька критеріїв готовності педагога-початківця до самоосвітньої діяльності:
- уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури; визначити, у яких публікаціях містяться відповіді на питання, які цікавлять молодого педагога; у яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію; у яких бібліографічних показниках повинна бути інформація;
- здатність, впроваджуючи конкретний педагогічний досвід, визначити основну ідею досвіду, осмислити систему власного досвіду;
- потреба у різнобічній педагогічній діяльності як одному із засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.
Необхідною умовою плідної роботи молодих спеціалістів є відповідна організація самоосвіти, яка сформована у ліцеї.
Мова йде про:
- створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;
- ведення зошитів самоосвіти;
- організацію семінарів-практикумів з питань використання прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;
- визначення конкретних вимог стосовно самоосвіти;
- забезпечення внутрішньоучилищного контролю за цією ділянкою методичної роботи.
Важливо стимулювати самоосвітню діяльність педагога-початківця.
Деякі практичні поради:
- осмислення педагогічного досвіду і методичних рекомендацій з позицій науки;
- усвідомлення принципів, закономірностей, ідей, що лежать в основі досвіду, який вивчається, чи методичних рекомендацій;
- включення молодих педагогів в активну роботу методичних комісій.
У плані роботи методичної комісії кухарської справи передбачено:
- виступи молодих педагогів з певних теоретичних питань (молодий майстер в/н Рижук Т.М. – доповідь “Впровадження ігрових методів навчання під час проведення уроків виробничого навчання”);
- відкриті уроки, які молоді педагоги проводять в кінці навчального року у консультуванні наставника (молодий майстер в/н Рижук Т.М. – урок по темі: “Страви з м'яса. Приготування фірмових страв з м’яса”);
- творчі звіти молодих педагогів;
- захист підготовленого молодим педагогом реферату з педагогічної проблематики під час педагогічних читань.
Велику цінність для формування вміння адекватної самооцінки представляє відвідування відкритих уроків та взаємовідвідування. Відкриті заняття молоді спеціалісти відвідують разом з заступниками директора, на обговоренні яких, мають можливість почути самоаналіз проведеного уроку викладачем, позитивні аспекти, зауваження та пропозиції. Під впливом аналізу відвіданих занять молоді спеціалісти по-новому оцінюють методи, прийоми, які були використані на уроці, по-новому оцінюють зміст уроку та навчального матеріалу.
У роботі школи молодого педагога часто практикуємо проводити аналітичні заняття, на яких молоді спеціалісти роблять самоаналіз професійних умінь, навичок, отриманих в результаті своєї педагогічної діяльності та навчання в школі.
В кінці навчального року проводимо діагностування та анкетування молодих викладачів і майстрів виробничого навчання з метою виявлення результативності роботи школи. Проаналізувавши діагностичні карти, підводимо підсумки і намічаємо план роботи школи молодого викладача на наступний навчальний рік.
ПОРАДИ МОЛОДОМУ МАЙСТРУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ
Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до занять
Практичні рекомендації щодо організації проведення уроку виробничого навчання
Алгоритм проведення вступного інструктажу
Рекомендації щодо проведення показу трудових дій
Типові недоліки проведення вступного інструктажу
Рекомендації майстру в/н при проведенні поточного інструктажу
Типові недоліки проведення поточного інструктажу
Методика видачі домашнього завдання
Рекомендації щодо підвищення ефективності заключного інструктажу
Схема плану уроку виробничого навчання
Аналіз уроку виробничого навчання
Дидактичні можливостіі призначення інструкційно-технологічної документаціїяк одного із засобів навчання
Роль письмового інструктування в виробничому навчанні
Педагогічні вимоги до навчальної інструкційно-технологічної документації
Типи інструктивно-технологічної документації
Порядок і методика розробки інструкційних карт
Інструкційно-технологічні і технологічні карти
Переваги інструкційно-технологічної документації
Письмове інструктування на уроках виробничого навчання
Приблизний комплект письмових інструкцій
Методичні рекомендації
Оснащення та оформлення навчально-виробничих майстерень ПТНЗ
Методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт з професії «Слюсар з ремонту автомобілів»
Особливості організації виробничої практики у сучасних соціально-економічних умовах
Вимоги до сучасного уроку виробничого навчання
Оснащення та оформлення навчально-виробничих майстерень ПТНЗ
Поради педагогам
Немає коментарів:
Дописати коментар